Нормативні документи

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ

Вивчення іноземних мов у 2015/2016 навчальному році буде здійснюватися за декількома навчальними програмами, а саме:

«Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх на­вчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивчен­ням іноземних мов. 1-4 класи», Видавничий дім «Освіта», 2012 р.;

«Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим ви­вченням іноземних мов. 10—11 класи», Київ, 2010 р.;

«Програми для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивчен­ням іноземної мови. Іноземні мови. 5-9 класи», Видавничий дім «Освіта», 2013 р.;

«Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Інозем­ні мови. 5-7 класи», Видавничий дім «Освіта», 2013 р.;

«Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Інозем­ні мови. 8-9 класи», «Перун», 2005 р.;

«Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Друга іноземна мова. 5-11 класи», Видавничий дім «Освіта», 2013 р.

Навчальні програми не встановлюють порядок (послідовність) вивчення предметної тематики в рамках навчального року, а лише вказують на зміст, вивчення котрого є об’єктом тематичного контролю та оцінювання в рамках семестрового і підсумкового контролю.

Програми з іноземних мов мають наскрізний характер та пред­ставлені в єдиній системі, в діяльнісній термінології з чітко ви­раженою кореляцією між класами.

На сьогодні триває робота з розвантаження навчальних програм для учнів середньої школи, проте, оскільки вивчення іноземних мов має наскрізний та цілісний характер, розвантаження програм неможливо проводити лише у певному віковому сегменті. Саме тому робоча група розглядала та вносила певні зміни у навчальні програми для учнів 1-9 класів.

Діяльнісний підхід до іншомовної освіти включає в зміст вивчення не тільки знання, навички та вміння, а й навчальні стратегії та комунікативні функції з комунікативно спрямованими завданнями. Важливу роль відіграватиме така змістова категорія, як ставлення учнів до предмета і до процесу його вивчення (мотивація). Такий підхід навчить учнів бути відповідальними за знання, які вони отримують, і розуміти, чому ці знання важливі для них, та забезпечить використання учнями отриманих знань у навчальній діяльності. Було прийнято рішення перенести розши­рену інформацію краєзнавчого характеру про історію рідного краю дітям з 4 класу до 5 та 6 класу, оскільки для даної вікової категорії навіть рідною мовою ця інформація відома в дуже обмеженому обсязі і важко очікувати, що вона може бути опрацьована інозем­ною мовою. Окрім того, лексика, потрібна для висвітлення даної теми, та граматичні структури, серед яких дуже поширені пасивні конструкції, відзначаються підвищеним ступенем складності і аж ніяк не відповідають рівню А1.

У розвантаженій програмі підкреслюється значення демонст­рації знань, навичок та вмінь у відповідних типових контекстах їх використання через компетенції, тому важливими вважаються не тільки процеси засвоєння змісту, методів та форм контролю навчального процесу, а й оцінювання та показ засвоєного, зрозу­мілого, побаченого, почутого, переглянутого.

У центрі уваги буде знаходитись не просто відтворення знань, а поступове впровадження вагомих типів навчальної діяльності, для яких розроблено нові стратегії визначення та організації змісту навчальної діяльності. Вилучено ряд граматичних структур які не несуть основного навантаження для відтворення знань, ряд граматичних структур перенесено до матеріалу інших класів, де вони логічніше поєднані з тематичним розподілом. Також у певних класах обмежено вивчення цілого ряду граматичних явищ через вилучення більш складних форм, перенесення їх до наступних класів.

Визначаючи нові цілі, зміст і методи навчання, програма сприяє реформі середньої освіти в галузі викладання іноземних мов, враховуючи рекомендації Ради Європи. Програма не обмежує самостійності і творчої ініціативи вчителя, передбачаючи гнучкість у відборі та розподілі навчального матеріалу відповідно до потреб учнів та обраних засобів навчання (навчально-методичні комп­лекти, підручники, посібники, аудіо-, відеоматеріали тощо).

Робочі навчальні плани на 2015/2016 навчальний рік склада­ються згідно з листом Міністерства віддля:

•                      1-3 класів - за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 10.06.2011 № 572;

•                      4 класів — за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОН України від 29.11.2005 № 682;

•                      5-7 класів - за Типовими навчальними планами загально­освітніх навчальних закладів II ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспортуУкраїни від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 664;

•                      8-9 класів - за Типовими навчальними планами загально­освітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН

України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66;

•                      10-11 класів - за Типовими навчальними планами загально­освітніх навчальних закладів III ступеня, затвердженими нака­зом МОН України від 27.08.2010 № 834, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657;

•                      спеціалізованих шкіл (класів) з поглибленим вивченням ок­ремих предметів, гімназій, ліцеїв, колегіумів: 5-7 класи - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 664 (додаток 8); 8-9 класи - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66; 10-11 класи - за Типовими навчальними планами загально­освітніх навчальних закладів III ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834, зі змінами, внесеними нака­зом МОН України від 29.05.2014 № 657;

•                      спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов: 1-4 класи - за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 10.06.2011 № 572 (додатки 4-5); 5-7 класи - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня, затвер­дженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України 29.05.2014 № 664 (додаток 3); 8-9 класи - за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл цього типу, затвердженими наказом МОН України від 13.03.2006 № 182; 10-11 класи - за Типовими навчаль­ними планами загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657 (додаток 19);

•                     білінгвальних класів: 5-7 класи - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 664; 8-9 класи - за Типовими навчальними планами, затвер­дженими наказом МОН України від 07.07.2009 № 626; 10-11 кла­си — за Типовими навчальними планами загальноосвітніх на­вчальних закладів III ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657 (додаток 20).

Як і в минулі роки, інваріанта складова типового навчального плану основної школи (1—11 класи) забезпечує реалізацію змісту іншомовної освіти на рівні Державного стандарту.

Предмети та курси за вибором визначаються загальноосвітнім навчальним закладом у межах гранично допустимого навчального навантаження з урахуванням інтересів та потреб учнів, а також рівня навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу.

Звертаємо увагу на нові Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня (Наказ Міністерства освіти і науки України від 29.05.2014 № 664), згідно з якими навчальний за­клад отримує право вибору щодо вивчення другої іноземної мови.

Рішення про запровадження вивчення другої іноземної мови приймається, залежно від умов для такого вивчення, навчальним закладом самостійно.

У загальноосвітніх навчальних закладах може використовува­тися лише те навчально-методичне забезпечення, що має відповід­ний гриф Міністерства освіти і науки України. Перелік рекомен­дованої літератури затверджується наказом Міністерства освіти і науки України та оприлюднюється через «Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України».

Навчальний зміст підручників укладено відповідно до програми і представлено розділами, що відповідають тематиці ситуативного спілкування. Структура кожного підручника є чіткою і послі­довною, вона відображає специфіку предмета «іноземна мова», яка полягає в тому, що провідним компонентом змісту навчання іноземної мови є не основи наук, а способи діяльності — навчання різних видів мовленнєвої діяльності: говоріння, аудіювання, читання, письма.

НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ

У ПРЕДМЕТІ «ІНОЗЕМНА МОВА»

Центральною у вітчизняній системі виховання є проблема національного виховання. Національне виховання за своїм харак­тером є багатоетапним процесом, одним з яких є шкільна освіта, унаслідок якої формується система цінностей, набуваються знання й уміння, необхідні для самостійного життя в суспільстві.

Комунікативна спрямованість предмета «іноземні мови» надає вчителю широкі можливості у вихованні громадянської позиції, патріотизму, високих моральних якостей особистості. На особистісному рівні патріотизм виступає як важлива стійка характерис­тика людини, що виражається в її світогляді, моральних ідеалах, нормах поведінки. Розвиток патріотичних якостей учня засобами іноземної мови враховує особливості вікового періоду і передбачає різні його етапи. Ученими доведено, що в 6-7 років дитина отри­мує перші відомості про етнічну приналежність, а у 8-9 років - уже чітко ідентифікує себе зі своєю етнічною групою на основі національності батьків, місця проживання, рідної мови, культури тощо. Приблизно в цей час пробуджуються національні почуття, а в 10-11 років національна самосвідомість формується вже в по­вному обсязі. Зрозуміло, що ці періоди життя діти перебувають у шкільних закладах освіти, від змісту навчання та виховання яких залежить формування таких національних рис, як патріотизм, громадянськість, національна свідомість. Зародження і розвиток цих почуттів у школярів визначає майбутнє всієї української нації та Української держави.

Перший етап. Патріотизм зароджується разом із формуванням родинних почуттів до своєї сім’ї, матері, батька, бабусі, дідуся, родичів.

Провідною темою у вивченні іноземної мови в початковій школі є, безумовно, тема «Сім’я», упродовж якої учні розповідають про своїх найближчих людей і родинне коло. Під час вивчення мате­ріалу з теми «Свята і традиції» молодших школярів ознайомлять з елементами культури країни, мова якої вивчається. Але будь-які знання, що набуваються за допомогою іноземної мови, сприйма­ються тільки через призму знань, сформованих у процесі оволо­діння рідною культурою. Тому, ознайомлюючись із святковими традиціями зарубіжних ровесників, учні, насамперед, вчаться обговорювати сімейні традиції, традиції святкування у власній родині, у дитячому колективі, в якому перебувають.

Другий етап. Виховання любові до своєї малої батьківщини - села, міста, учнівського колективу, місцевих традицій, до історії.

В основній школі учні досягають такого рівня володіння мовою, при якому стає можливим діалог із зарубіжними ровесниками засобами Інтернету чи проектної діяльності, під час яких відбува­ється самоідентифікація маленького українця. Матеріал навчально-методичного забезпечення сприяє розумінню важливості розвитку вміння співпрацювати і контактувати із представниками інших країн. В основній школі відбувається формування навичок та умінь школярів розповідати про своїх друзів, рідне місто, село, країну, національні свята, столицю своєї Батьківщини, надавати інформацію про основні пам’ятки культури, особливості вітчизня­ної шкільної освіти тощо. Широко застосовуються драматизації, пошуково-ігрові завдання, вікторини, конкурси тощо.

Третій етап. Формування власне патріотизму, виховання любові до України як своєї Батьківщини. Розвиток уміння репре­зентувати свою країну у світі, культуру і побут свого народу, святкові обряди і культурні цінності, національні особливості та реалії життя в спілкуванні із зарубіжними ровесниками та гостями набувається засобами активізації отриманих у попередні роки навичок та вмінь за допомогою рольових ігор, творчих проек­тів, організації молодіжних конференцій, змагань, культурних заходів тощо. У навчально-методичному забезпеченні з іноземної мови для цього етапу є чимало культуро-країнознавчого матеріалу та завдань, що передбачають використання інтерактивних техно­логій, націлених на практичне застосування українознавчої інформації, проведення соціокультурних паралелей, виховання від­чуття себе майбутніми громадянами своєї країни, рівноправними партнерами інших європейських країн, покликаних розвивати свою Батьківщину і збагачувати скарбницю світової цивілізації.

Оцінювання навчальних досягнень учнів

Здійснення контролю забезпечує своєчасне корегування на­вчального процесу з метою приведення його до рівня, заданого програмою й стандартом, що регламентує його вимоги до обов’яз­кового мінімуму змісту й рівня підготовки випускників. Ці ви­моги містять у собі знання фонетики, лексики, фразеології, гра­матики.

Зміст навчання іноземної мови містить у собі чотири види мов­леннєвої діяльності: аудіювання, говоріння, письмо і читання. Для виявлення рівня володіння кожним видом розроблені відпо­відні критерії.

Ці види діяльності є основою для реалізації системи контролю над ходом й якістю засвоєння учнями змісту навчання іноземної мови. Учень із самого початку навчання повинен знати, як буде оцінюватися його робота, які вимоги в навчанні будуть до нього висуватися. У цьому полягає й певний стимул до підвищення якості своїх знань.

Основними видами оцінювання з іноземної мови є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та підсумкова державна атестація.

Основною ланкою в системі контролю в загальноосвітніх на­вчальних закладах є поточний контроль, що проводиться систе­матично з метою встановлення правильності розуміння навчаль­ного матеріалу й рівнів оволодіння ним та здійснення корегування щодо застосовуваних технологій навчання.

Основна функція поточного контролю — навчальна. Запитання, завдання, тести спрямовані на закріплення й повторення вивченого матеріалу, тому індивідуальні форми доцільно поєднувати із фронтальною роботою групи.

Тематичне оцінювання проводиться на основі поточного оціню­вання. Окремого оцінювання для виставлення тематичних оцінок не передбачено. Під час виставлення тематичного бала результати перевірки робочих зошитів не враховуються.

Наступною ланкою в системі контролю є семестровий контроль, що проводиться періодично з метою перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу в обсязі навчальних тем, розділів семестру й підтвердження результатів тематичних балів, отриманих учнями раніше і контролю чотирьох видів мовленнєвої діяльності. Семестровий контроль проводиться двічі на рік.

Завдання для проведення семестрового контролю складаються на основі програми, охоплюють найбільш актуальні розділи й теми вивченого матеріалу, розробляються викладачем з урахуван­ням рівня навченості, що дозволяє реалізувати диференційований підхід до навчання.

Семестровий контроль проводиться за чотирма видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо).
Звертаємо увагу, що «Контроль» не є контрольною роботою і може бути комплексним та проводитись у формі тестування.

Оцінка за семестр ставиться на основі поточного оцінювання та оцінок контролю з чотирьох видів мовленнєвої діяльності.

Під час перевірки робіт з іноземної мови в початковій школі (1-4 класи) вчитель виправляє помилки і пише згори правильний варіант слова, виразу тощо. Зошити, в яких виконуються навчальні класні та домашні роботи, перевіряються після кожного уроку у всіх учнів з виставленням оцінок.

У 5-9 класах зошити перевіряються один раз на тиждень.

В 10-11 класах у зошитах перевіряються найбільш значимі ро­боти, але з таким розрахунком, щоб один раз на місяць перевіря­лися роботи всіх учнів.

Словники перевіряються один раз на семестр. Учитель виправляє помилки і ставить підпис та дату перевірки.

Відповідно до загальних вимог до ведення класного журналу «записи в журналі ведуться державною мовою. З іноземних мов частково допускається запис змісту уроку та завдання додому мовою вивчення предмета».

Зошити та словники підписуються мовою, яка вивчається.

Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128. При поглибленому вивченні іноземної мови з 1 класу учнів поділяють на групи (з 8—10 учнів у кожній, але не більше 3 груп); при вивченні іноземної, що не є мовою навчання, а вивчається як предмет, - клас чисельністю понад 27 учнів поділяють на 2 групи.

Самооцінювання є невід’ємним умінням сучасної людини в процесі пізнання і самопізнання та альтернативним способом оцінки досягнень учнів. Найважливішою метою самооцінювання є підвищення учнівської здатності до саморефлексії, що сприяє зростанню питомої ваги самостійності в організації процесу навчання (самонавчання). Одним з найефективніших інструментів, що допомагає розвинути в учня здатність до самооцінювання в іншомовному навчанні, є Європейське мовне портфоліо.

Результатом проекту Ради Європи «Європейське мовне портфо­ліо» в Україні стало створення українських версій цього інстру­менту для різних вікових категорій учнів загальноосвітніх шкіл, пілотування експериментальних версій на майданчиках п’ятьох областей України: Одеської, Чернівецької, Тернопільської, Донець­кої та Харківської, упродовж якого вдосконалювались запропо­новані версії, розроблялись шляхи впровадження методології портфоліо в іншомовне навчання українських учнів. З 2008 року проходить широке ознайомлення вчительської аудиторії із новою технологією та принципами Загальноєвропейської мовної політики на шпальтах фахових видань, під час проведення семінарів у різних областях України. Протягом цього періоду до проекту добровільно долучили своїх учнів чимало вчителів іноземної мови з різних регіонів країни.

Сьогодні доступні версії для учнів, які вивчають англійську, німецьку і французьку мови, а також методичний посібник для методистів і вчителів. Ці видання знаходяться в широкому доступі в мережі Інтернет за такими посиланнями.

Рекомендації щодо ведення журналу з іноземної мови у середній та старшій школі

Звертаємо увагу, що наказом МОН України від 03.06. 2008 р. № 496 затверджено інструкцію з ведення класного журналу учнів 5-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Відповідно до загальних вимог до ведення класного журналу «Записи в журналі ведуться державною мовою. З іноземних мов частково допускається запис змісту уроку та завдання додому мовою вивчення предмета» (за умови недоцільності перекладу граматичних явищ, що вивчаються). На правій сторінці записується тема уроку та короткий зміст проведеної роботи.  Назва теми для серії уроків дається тільки один раз, а потім слід вказувати тільки відповідну підтему кожного уроку, що входить до даного тематичного циклу та вид роботи на уроці.

Відповідно до наказу МОН  України від 21.08.2013р.  № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти» основними видами оцінювання з іноземної мови є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та підсумкова державна атестація. Більшість прийомів поточного оцінювання  спрямовано на детальну перевірку окремих параметрів мови або вмінь мовлення, яких щойно навчили,  тематичне оцінювання проводиться на основі поточного оцінювання і виставляється єдиний  тематичний бал. Під час виставлення тематичного балу результати перевірки робочих зошитів не враховуються.

Семестрове оцінювання з іноземної мови  проводиться один раз наприкінці семестру за чотирма видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо). Оцінка за семестр виставляється на основі тематичних оцінок та семестрового оцінювання.

Усі записи щодо оцінювання різних видів діяльності  та контролю роблять у формі називного відмінка.

Тематична оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом Тематична без дати. Тематична оцінка не підлягає коригуванню.

Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не виконував(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом  Тематична  виставляється н\а (не атестований(а)).

Наприкінці І та ІІ семестрів здійснюється контроль чотирьох  видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо) відповідно до критеріїв оцінювання.

Оцінки виставляються у класному журналі у чотири колонки з відповідним записом. Дату проведення зазначити у кожній колонці.

Оцінки  за чотири види мовленнєвої діяльності не перездаються  і не коригуються.

Оцінка за семестр виставляється на основі тематичного оцінювання та оцінок контролю з чотирьох  видів мовленнєвої діяльності. Семестрова оцінка виставляється до класного журналу у клітинку без дати з надписом І семестр (ІІ семестр).

 За відсутності однієї тематичної оцінки (учень був не атестований  (н\а) з поважної причини) або оцінки за один з видів мовленнєвої діяльності семестрова оцінка має виставлятися на підставі наявних тематичних оцінок та оцінок за види мовленнєвої діяльності.

Якщо учень (учениця) були відсутні на уроках протягом семестру, у колонку з надписом І семестр (ІІ семестр) виставляється н/а (не атестований).

Семестрова оцінка може підлягати коригуванню (колонка з надписом Скоригована без зазначення дати). Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати. 

         Коригування семестрового оцінювання проводиться не пізніше 5 днів після подання заяви (заява подається у триденний термін після виставлення семестрової оцінки). У разі хвороби учня термін може бути подовжено. Завдання для скоригованого семестрового оцінювання мають охоплювати зміст усіх тем, що вивчалися протягом семестру. Оцінювання проводиться у письмовій формі. Письмові роботи зберігаються протягом року.

         У разі, якщо учневі не вдалося підвищити результати, запис у колонку Скоригована не робиться. Підвищення семестрової оцінки учнями:

         - 9-х класів – не дає їм права на отримання свідоцтва з відзнакою;

         -10-11-х  класів – не дає їм права бути претендентами на нагородження золотою „За особливі успіхи у навчанні” та срібною „За успіхи у навчанні” медалями.

Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок (колонка з надписом Річна без зазначення дати). У випадку неатестації учня за підсумками двох семестрів у колонку Річна  робиться запис  н/а (не атестований).

Річна оцінка коригуванню не підлягає.

Виставлення оцінки з державної підсумкової атестації здійснюється у колонку з надписом  ДПА  без зазначення дати.  Учням, які не пройшли державну підсумкову атестацію, у колонку з надписом ДПА робиться запис н/а. Випускникам, які звільнені від проходження державної підсумкової атестації, робиться запис зв. (звільнений(а)).

     Учням, яким оцінка з ДПА переглядалася апеляційною комісією, за її результатами виставляється оцінка у колонку з надписом Апеляційна без дати.

      Відповідно до методичних рекомендацій щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів середніх загальноосвітніх навчальних закладів (від 06.02.08 N 1/9 061) навчальна практика оцінюється і обліковується на окремих спеціально відведених сторінках журналу.

     

Підготовлено за матеріалами:

Інструкція з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів/Наказ МОН  від 03.06.2008 р. № 496, «Інформаційний збірник», №19-20-21, липень, 2008 р.

Наказ  МОН  України від 21.08.2013р.  № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»

Методисти  Івано-Франківського ОІППО

Ю.Косенко, О.Кондрат

Рекомендації щодо ведення журналу з іноземної мови   у початковій школі

Усі записи в журналі ведуться державною мовою. Допускається запис тем на правій сторінці класного журналу мовою навчального предмета (російською та іншими мовами національних меншин, іноземною мовою - частково).

На відповідних сторінках класного журналу вказуються назви навчальних предметів. Назви освітніх галузей зазначати не потрібно: Іноземна мова(англійська, німецька, іспанська тощо).

Якщо учень був відсутній під час написання контрольної роботи,  що зазначається в журналі з датою, зазначену роботу він не переписує. Учитель напроти його прізвища в цей день ставить "н" і оцінює його навчальні досягнення за поточними балами.

Бал за ведення зошита з мови (у журналі - Вед. зош.) учитель виставляє наприкінці кожного місяця. Оцінюючи ведення зошита, необхідно враховувати як правильність виконання завдань, так і якість каліграфічного письма, охайність оформлення роботи і грамотність. Колонку "Ведення зошита" ("Вед. зош.") учитель записує без дати. Оцінку за ведення зошитів заносять до класного журналу і враховують як поточну.

Письмові контрольні роботи учні виконують у зошитах для контрольних робіт, які вчитель зберігає до кінця навчального року. Роботу над помилками учні виконують у контрольному зошиті.

Записуючи домашнє завдання, слід обов'язково вказати його зміст і спосіб виконання.

У журналі вчитель фіксує такі види контролю: поточний, тематичний, семестровий.

У журналі тематична оцінка позначається: Тем. бал (тематичний бал). Тематична оцінка в балах виставляється з урахуванням усіх поточних оцінок, отриманих під час вивчення теми(підтеми).Бали виставляються в одну колонку журналу без зазначення дати.

Наприкінці І та ІІ семестрів здійснюється контроль чотирьох видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо) відповідно до критеріїв оцінювання.

         Семестровий бал виставляється на основі результатів усіх видів оцінювання за цей період (на основі тематичного оцінювання та оцінок контролю з чотирьох видів мовленнєвої діяльності). Оцінки  за чотири види мовленнєвої діяльності не перездаються  і не коригуються.

Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових балів. Річне оцінювання здійснюється не пізніше, ніж за 5 днів до закінчення навчального року.

Посадова інструкція

вчителя  іноземної мови

І. Загальні положення

1.1. Дана посадова Інструкція розроблена на основі тарифікаційної характеристики вчителя. Під час розробки Інструкції враховані рекомендації з організації служби охорони праці, техніки безпеки  в освітніх закладах системи Міністерства освіти і науки України.

1.2. Вчитель іноземної мови призначається і звільняється з посади начальником

 управління освіти

1.3 Вчитель іноземної мови повинен мати вищу педагогічну освіту за фахом.

1.4. Вчитель іноземної мови підпорядковується безпосередньо заступнику ди­ректора

       з навчально-виховної роботи.

1.5. У своїй діяльності вчитель іноземної мови керується Конституцією і Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Указами Президента України, рішеннями Кабінету Міністрів України і органів управління освіти всіх рівнів з питань освіти і виховання учнів; правилами і нормами охорони праці, техніки безпеки і пожежної безпеки, а також Статутом і локальними правовими актами комплексу (в тому числі правилами внутрішнього трудового розпорядку, наказами і розпорядженнями директора, даною Інструкцією), трудовим договором (контрактом).

Учитель дотримується положень Конвенції про права дитини.

ІІ. Функції

 Основними напрямами діяльності вчителя іноземної мови є:

2.1. Навчання і виховання учнів з урахуванням специфіки навчального предмета і віку школярів.

2.2. Створення умов для формування та розвитку в учнів комунікативних умінь та навичок вивчення іноземної мови.

2.3. Стимулювання соціалізації школярів, формування у них загальної культури, свідомого вибору професії, готовності до самостійного життя в умовах інформаційного суспільства.

ІII. Посадові  обов'язки

 Вчитель іноземної мови виконує такі посадові обов’язки :

3.1.  Здійснює навчання і виховання учнів з урахуванням специфіки навчального предмета, проводить уроки в закріплених за ним згідно розподілу навчального навантаження класах, забезпечує під час занять належний порядок і дисципліну.

3.2. Реалізує прийняті в школі  освітні програми у відповідності з навчальним планом, Державним стандартом  базової  та повної загальної середньої освіти.

3.3. Вчитель іноземної мови обов’язково повинен вести тематично-календарне планування  на кожний семестр навчального року та план-конспект на кожний урок.

3.4. Забезпечує належний рівень підготовки учнів   школи з іноземної мови, який відповідає вимогам державного освітнього стандарту.

3.5. Реалізує  комунікативну, мовну, методичну, соціокультурну компетенції при викладанні навчального предмета.

3.6. Виконує правила  і норми  охорони праці, техніки безпеки і протипожежного захисту, забезпечує охорону життя і здоров’я учнів під час навчально-виховного процесу.

3.7. Відповідає за:

·  якісне проведення уроків іноземної мови;

·   своєчасне ведення ділової документації;

·  позакласну виховну роботу з навчального предмета.

3.8. Вносить пропозиції щодо  покращення умов проведення навчального процесу.

3.9. Веде в установленому порядку ділову документацію, здійснює поточний контроль відвідувань учнями уроків іноземної мови, успішності школярів, виставляє оцінки в класний журнал, щоденники, своєчасно подає адміністрації комплексу звітні дані.

3.10. Впроваджує в практику роботи інформаційно-комунікаційні та інші інноваційні педагогічні технології.

3.11. Допускає до занять представників адміністрації з метою контролю та оцінки своєї діяльності.

3.12. Заміняє на уроках тимчасово відсутніх вчителів згідно розпорядження заступника директора    школи   з навчально-виховної роботи.

3.13. Здійснює постійно зв’язок з класними керівниками, батьками учнів.

3.14. Дотримується Статуту  школи , Правил внутрішнього трудового розпорядку, інших локальних правових актів комплексу.

3.15. Добросовісно готується до проведення уроків, постійно підвищує свою професійну майстерність та кваліфікацію.

3.16. Бере участь у роботі педагогічної ради, нарад при директорові, заступниках директора, у діяльності методичних об’єднань, в інших формах методичної роботи.

3.17. Чергує по    школі   відповідно з графіком чергувань на перервах між заняттями, а також за 15 хв. і протягом 15 хв. після закінчення уроків.

3.18. Проходить постійні медичні  огляди.

3.19. Дотримується етичних норм поведінки в комплексі, побуті, громадських місцях, які відповідають соціальному статусу вчителя.

3.20. Як завідувач кабінетом іноземної мови:

—          несе безпосередню відповідальність за безпечний стан робочих місць, обладнання;

—          забороняє використання обладнання, не передбаченого Типовими переліками;

—          здійснює навчання та інструктаж учнів і вихованців з охорони праці та безпеки життєдіяльності під час робіт, передбачених навчальними про­грамами;

—          розробляє і періодично переглядає (не менше як 1 раз на 3 роки) інструкції з охорони праці, подає їх на затвердження директору;

—          постійно поповнює кабінет методичними та наочними посібниками, розробками уроків.

3.21. Вчителю іноземної мови забороняється :

·         змінювати розклад уроків без згоди з адміністрацією комплексу;

·         відміняти, скорочувати уроки.

3.22. Організовує та проводить шкільні олімпіади з іноземної мови, іншу позакласну роботу з навчального предмета.

3.23. Дотримується санітарних норм і правил організації навчально-виховного процесу.

IV. Права

Вчитель іноземної мови має право:

4.1. Брати участь в управлінні комплексом в порядку, передбаченому Ста­тутом НВК №2.

4.2. На захист професійної честі та гідності.

4.3. Знайомитися зі скаргами та іншими документами, які містять оцін­ку його діяльності, давати відповідні пояснення.

4.4. Захищати свої інтереси самостійно або через посередника, в тому числі адвоката, у випадку дисциплінарного розслідування, пов'язаного з порушенням учителем норм професійної етики.

4.5. На конфіденційність дисциплінарного (службового) розсліду­вання, за виключенням випадків, передбачених законом.

4.6. Вільно обирати і використовувати методики навчання і вихо­вання, навчальні посібники і матеріали, підручники.

4.7. Підвищувати свою кваліфікацію.

4.8. Атестуватися на добровільній основі на відповідну кваліфікаційну категорію і одержувати її у випадку успішного проходження атестації.

4.9. Давати учням під час занять і перерв обов'язкові розпорядження, які стосуються організації занять і дотримання дисципліни, притягати учнів до дисциплінарної відповідальності у випадках, передбачених Статутом і Правилами внутрішнього розпорядку школи.

V. Відповідальність

5.1. У визначеному законодавством України порядку вчитель іноземної мови несе відповідальність за:

—  реалізацію не в повному обсязі навчальних програм у відповідності з навчальним планом і розкладом навчального процесу;

—  життя і здоров'я учнів під час навчально-виховного процесу;

—  порушення прав і свобод учнів.

5.2. За безпечний  та належ­ний санітарний стан приміщення, в якому проводиться урок.

5.3. За невиконання чи неналежне виконання без поважних причин Статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку школи, законних розпоряджень директора школи та інших локальних нормативних актів, посадових обов'язків, встановлених даною Інструкцією, вчитель несе дис­циплінарну відповідальність у порядку, визначеному трудовим законо­давством.

5.4. За застосування, в тому числі одноразове, методів виховання, пов'язаних з фізичним чи психічним насиллям над особистістю учня, а також скоєння іншого аморального вчинку вчитель може бути звільнений з посади у відповідності з трудовим законодавством і Законом України «Про освіту». Звільнення за цей вчинок не є мірою дисциплінарної відповідальності.

5.5. За нанесені школі чи учасникам навчального процесу збитки у зв'язку з виконанням (невиконанням) своїх посадових обов'язків учитель  несе матеріальну відповідальність в порядку і в межах, визна­чених трудовим чи цивільним законодавством.

VІ. Повинен знати

Вчитель іноземної мови повинен знати:

6.1. Предмет та методику викладання, виховні цілі, особливості змісту навчальних програм з іноземної мови, основні напрямки й перспективи розвитку  освіти.

6.2. Основні етапи розвитку методики викладання іноземної мови.

6.3. Основи теорії формування комунікативної компетентності учнів (мовленнєвої, лінгвістичної, соціокультурної, навчальної.

6.4. Комунікативно-навчальні, виховні, розвиваючі, освітні функції організації навчально-виховного процесу при вивченні іноземної мови.

6.5. Вимоги нормативних документів з питань безпеки життєдіяльності учасників навчально-виховного процесу.

 6.6. Норми оцінювання знань, умінь і навичок учнів з іноземної мови.

6.7. Вимоги до ведення навчальної документації школи.

6.8. Основні теорії методів навчання іноземної мови, їх класифікацію.

6.9. Цілі, принципи, організацію, нормативне забезпечення шкільної  освіти, зміст і засоби оптимізації процесу навчання.

6.10. Психологічні основи диференційованого навчання, форми, методи і засоби навчально-виховного процесу.

6.11. Сутність уроку як основної форми процесу навчання і виховання.

6.12. Підходи до вибору форм, засобів і методів навчання з ураху­ванням конкретних умов.

6.13. Основи формування системності знань школярів.

6.14. Особливості функціонування учнівського колективу як засобу виховання школярів.

6.15. Педагогічні основи учнівського самоврядування в школі.

6.16. Методику підготовки, проведення й аналізу виховних заходів та роботи з батьками.

6.17. Сучасні методики навчання.

6.18. Основну і додаткову літературу з даного предмета.

6.19. Форми і методи вдосконалення педагогічної майстерності, уза­гальнення педагогічного досвіду.

6.20. Вимоги до матеріально-технічного оснащення навчально-виховного процесу.

6.21. Методику використання ІКТ на уроках  іноземної мови.

6.22. Повинен уміти:

• здійснювати спілкування (усне, письмове);
• впроваджувати культуру мовленнєвої поведінки;
• на високому рівні володіти фонетикою, граматикою, лексикою з мови, яку викладає;
• реалізувати методичну та соціокультурну компетенції.

VIІ. Кваліфікаційні вимоги

7.1. Вчитель іноземної мови повинен мати відповідну вищу освіту з фаху.

7.2. Володіти сучасними формами, методами, прийомами організації навчально - виховного процесу. Проявляти ґрунтовну професійну компетентність.

7.3. Забезпечувати свідому дисципліну школярів на уроках.

7.4. Забезпечувати результативність та якість своєї праці.

7.5. Впроваджувати інформаційно-комунікаційні та інші педагогічні технології, розробляти мультимедійні презентації та програми.

7.6. Раз на 5 років проходити навчання на курсах підвищення кваліфі­кації з предмета і раз на 3 роки - з безпеки життєдіяльності з наступною атестацією.

7.7. Проводити вступний, первинний, цільовий та позаплановий інструктажі учнів з охорони праці та безпеки життєдіяльності під час навчальних занять з обов'язковою реєстрацією у відповідних журналах.

7.8. Ефективно застосовувати професійні знання в практичній педагогічній діяльності.

7.9. Повинен мати ціннісні орієнтації, спрямовані на культурний, духовний розвиток людини як особистості.

VIIІ. Взаємовідносини (зв'язки за посадою)

Вчитель іноземної мови:

8.1. Працює в режимі виконання встановленого йому навчального навантаження у відповідності з розкладом навчальних занять. Бере участь в обов'язкових планових загальношкільних заходах, самостійно планує діяльність, яка визначена його посадовими обов'язками.

8.2. В період канікул, які не співпадають з відпусткою, залучається адміністрацією школи до педагогічної, методичної чи організаційної роботи в межах часу, який не перевищує навчальне навантаження до початку канікул. Графік роботи вчителя під час канікул затверджується наказом директора школи.

8.3. Замінює у встановленому порядку тимчасово відсутніх учителів

8.4. Замінюється на період тимчасової відсутності вчителями тієї ж спеціальності чи вчителями, які мають відставання з навчального плану у викладанні предмета в даному класі.

8.5. Одержує від адміністрації школи матеріали нормативно-право­вого і організаційно-методичного характеру, знайомиться з відповідними документами. Систематично обмінюється інформацією з питань, які входять до його компетентності, з адміністрацією і педагогічними праців­никами школи.