Поради батькам

Поради батькам

Як змусити дитину вчитися

 

ЯК НЕ ЗНЕОХОТИТИ ДІТЕЙ ВІД ШКОЛИ 

 
НЕ МОЖНА завищувати вимоги, перевантажувати навчанням, різко змінювати своє ставлення до дитини: поважайте новий статус чада. Ваш син тепер школяр!
НЕ ВАРТО казати «Ти – школяр, ти мусиш це робити!», бо якщо у першокласника щось не виходитиме, в нього може розвинутися почуття неповноцінності, тривоги… Найголовніше у початковій школі – навчити дитину вчитися. Вона має розуміти серйозність поставлених завдань і навчитися виконувати їх з охотою.
У перші місяці можна залучати якісь зовнішні фактори: гарна шкільна форма, ранець, ручки, пенали... Видавайте не все одразу, а поступово. Тоді це стане приводом залюбки іти до школи, мовляв, сьогодні я йду з новою ручкою, а завтра ще з чимось…

ЯК ПРАВИЛЬНО ХВАЛИТИ І СВАРИТИ?
Похвала – потужний стимул для розвитку дитини, вироблення навичок… Хваліть за старанність, але тільки тоді, коли дитина сама докладає зусиль… Не перехваліть, коли їй щось дається легко. Коли школяр виконав завдання – цікавтеся, у який спосіб він досягнув мети.

А сваріть тільки за скоєне. Але! Ніколи не сваріть кілька разів за одне й те ж. Покарання має бути швидким та одноразовим. Зробив – одразу покарали, проявили невдоволення і забули. Ніколи не кричіть! Ваш істеричний крик – це найгірше покарання. Не кажучи вже про побиття. У жодному разі не бийте рукою (дорослий ніколи не розрахує силу удару), ліпше шльопніть ременем або лозиною… Дієвіше і найправильніше – коли ви відчуваєте наближення отої скандальної ситуації, переключити увагу дитини на якусь справу чи на інший предмет. Приміром: «О, а зробімо з тобою…» чи «Дивись-но, яка іграшка, пташка» тощо… Неадекватну поведінку дитини попереджуйте ігровою формою спілкування. 

 

Шість діючих способів привчити дитини до дисципліни

Навряд чи хтось буде заперечувати важливість і значення порядку й дисципліни. Щоб вирости повноцінним членом суспільства, дитина повинен знати, що таке дисципліна й розуміти як потрібно поводитися в тих або інших ситуаціях. Неслухняні норовливі діти не рідкість, кількість дітей регулярно випробовують терпіння батьків, величезно. На жаль, немає чудодійного засобу або методу, який би в найкоротший термін зробив з вашої дитини паиньку.
Якщо ваші діти відмовляються слухати те, що ви говорите й слово "дисципліна" для них порожній звук, те як змусити дитину слухатися, не граючи при цьому роль злісного й швидкого на розправу наглядача?
Заохочуйте гарні поводження
Для деяких батьків суттю дисципліни є покарання за будь-яку провину, при такому підході вони часто залишають без уваги гарне поводження своєї дитини. У цьому випадку за допомогою горезвісного пряника можна домогтися набагато більше, ніж використовуючи гіпотетичний батіг. Заохочуючи гарні вчинки дитини, тим самим ви фокусируете його увага саме на позитивних моментах, на поводженні, яке б ви хотіли бачити в дитини, а не на тім, як він надходити не належний
Тут теж дуже важливо не перегнути ціпок, політика заохочення не означає, що ви повинні видавати своїй дитині фунт шоколаду щораз, коли він піднімає з підлоги скріпку або якийсь дріб´язок. У політику заохочення теж є свої рівні. Якщо дитина забрала у своїй кімнаті, похвалите його, скажіть, що він молодець, і ви раді, що він зробив це сам. Але також є речі, за які не гріх нагородити дитини й чимсь більшим, ніж добрим словом

Установите чіткі правила
Якщо ваші вимоги до дитини розпливчасті й виносяться на обговорення тільки, коли те або інше правило порушується, дитині важко засвоїти чого саме від нього хочуть, і якою мірою він повинен ці правила дотримувати. Правила поведінки встановлюють саме батьки, вони повинні чітко дати зрозуміти дитині як він повинен поводитися в тій або іншій ситуації й чого він робити не повинен. Намагайтеся чітко пояснити ці правила дитині, але не коштує цього робити, коли ваш син або дочка розстроєні або пригноблені
Прищеплюючи дитині поняття про дисципліну, ви також здатні витягти користь із цього процесу. Наприклад, якщо у вас видалася невелика перерва, не бійтеся відволікти дитини від гри, скажіть, що вам потрібна допомога. Якщо ваша дитина припинить гру й піде допомагати вам, зробіть те, що ви планували й, подякувавши, відпустите сина або дочку грати. Якщо ж подібне прохання викликає істерику, вам доведеться запастися терпінням. Повторюйте подібні прохання час від часу й згодом дитина повинен зрозуміти, що, якщо мама говорить це, значить потрібно відкласти убік іграшки й робити те, що говорять
Не вступайте в суперечки
Як упоратися з дитиною, що сперечається з вами, за всяку ціну намагаючись домогтися свого? Намагайтеся уникати свідомо програшних аргументів. Наприклад, якщо дитина вважає, що ваше відношення до нього несправедливо, просто скажіть " Я знаю", на твердження, що у всіх його друзів є та або інша річ, а в нього ні, цілком можна дати та ж відповідь. Якщо ваша вимога або правило вже обговорювалася раніше, твердо нагадаєте дитині, що ви це вже йому говорили й свого рішення міняти не збираєтеся. Іноді чим менше ми говоримо, тим чіткіше ми даємо зрозуміти чого ми, властиво, хочемо від опонента
Візьміть тайм-аут
Ви напевно не раз чули, що діти повинні усвідомити й відчути наслідку того що вони роблять, і якомога швидше. Але також існує думка, що батькам не варто губити самовладання й спілкуватися з дитиною в спокійному тоні. На ділі, не завжди виходить стримувати свої емоції й правильно реагувати на вчинки свого чаду
Не квапитеся відразу ж приймати рішення, заспокойтеся й дайте собі час усе обміркувати. Скажіть дитині, що вам потрібно час, щоб розібратися зі сформованою ситуацією. Контролюючи свої емоції, насамперед, покажіть дитині, що ви розумієте його, а потім укажіть на те, які наслідки може мати його вчинок. Таким чином, у вашого сина або дочки буде час обміркувати своє поводження й зрозуміти до чого воно може привести. Не кричите на дітей, не обрушуйте на них весь свій гнів. Дайте їм зрозуміти, що це їх проблема
Будьте послідовні й тверді у своїх вимогах
Іноді додержуватися встановлених правил нелегко не тільки для дітей, але й для їхніх батьків. Багато батьків ідуть на поступки, якщо діти починають причинятися або заперечувати їхні вимоги. Дуже часто батьки самі не досить наполягають на дотриманні встановлених ними правил. Якщо ваші вимоги нечітко змальовані й часто міняються, автоматично все, що ви говорите ставитися під питання. Діти ніколи не зрозуміють, чого конкретно від них хочуть, якщо вони не мають ясного подання про те, що саме жадають від них батьки
Можливо, ви боїтеся, що своєю строгістю ви позбавите дитину радості. Повірте, насправді дисципліна й певні обмеження корисні для дитини. Установлені правила й порядок надають дитині почуття впевненості, відчуття, що батьки піклуються про нього. Згодом ви можете перейти до більше гнучкої політики. У віці 9-12 років дітям можна надати більше волі, чим колись, але не варто забувати про безпеку й здоров´я дитини
Будьте гідним прикладом для наслідування
Хочемо ми того чи ні, але наші діти беруть приклад з нас. Ви можете давати своїй дитині тисячі рад, але ваш особистий приклад впливає на його поводження й відношення до миру набагато більше, ніж всі ваші слова. Насамперед, дитина вчиться чомусь, наслідувати батьків і людям, які його оточують. Якщо ви хочете, щоб ваша дитина була чесним, будьте чесні самі. Ваші гарні манери послужать гідним прикладом для наслідування, будьте ввічливі не тільки на людях, але й будинку, і ваша дитина виросте ввічливим і вихованим
Виховання дітей - процес нелегкий. Навіть, якщо ви приділяєте своїй дитині увесь свій час, на цьому шляху ви неминуче будете стикатися із труднощами й проблемами. Будучи родителями, ми додаємо всі зусилля, щоб наші діти виросли чималими й вихованими, це неймовірно важка праця, але для люблячих мамів і пап це сама приємна робота

правильно сидіти за столом і тримати ручку, зручно розкладати і прибирати речі, перестати відкладати справи в довгий ящик, вибирати, з якого предмета починати заняття, доводити важливі справи до кінця, і, найголовніше – привчити дитину робити уроки навіть у тому випадку, якщо він категорично не хоче робити уроки самостійно.

 

Як робити уроки з дитиною і чи варто її контролювати? 

 

Врахуйте, що поступово відповідальність за шкільні справи слід перекладати на самого учня. Не варто робити уроки з дитиною постійно. Він повинен навчитися:

самостійно з’ясовувати якісь незрозумілі йому моменти у вчителів, запам’ятовувати всю необхідну інформацію, і, звичайно ж, самостійно контролювати якість виконаного домашнього завдання.

Дайте зрозуміти дитині, що він навчається в школі, насамперед, для себе, а не для батьків, і тоді вам не доведеться змушувати його вчити уроки.
Цілком можливо, що деякі важкі завдання ви ще якийсь час будете виконувати всією сім’єю, але якщо ви звикнете вчити уроки з дитиною, і, відповідно, привчите до цього його, то з часом буде дуже важко навчити школяра працювати без вашої допомоги та опіки. Навіть ті діти – копуші, які роблять уроки занадто довго, повинні поступово звикати до того, що всі завдання потрібно виконувати в строк, не розраховуючи на допомогу близьких. Крім того, небагато 0тьків зможуть допомогти своєму синові класі у восьмому-дев’ятому, коли він почне вивчати креслення або політологію.
Отже, до закінчення другого-третього класу ви не повинні змушувати дитину робити уроки і контролювати їх виконання – школяр повинен бути в змозі взяти свої домашні завдання під свій контроль.

Як робити уроки з першокласником, який не хоче вчити уроки?
Якщо ваш першокласник не має жодних особливих проблем з навчанням і засвоєнням нового матеріалу, йому цілком під силу вже до кінця року займатися без допомоги батьків. Якщо ж ви помічаєте, що у вашого першокласника погана пам’ять, він непосидючий і насилу засвоює елементарні речі, спробуйте звернутися за допомогою до шкільного психолога.
Перш ніж починати примушувати або привчати малюка робити уроки, за допомогою психолога варто перевірити рівень розвитку інтелекту, пам’яті, логічного мислення, уваги, а також деяких інших процесів пізнавання навколишнього світу. Щоб заповнити прогалини, через які з’явилися труднощі в навчанні, дитині можуть підібрати розвиваючі заняття, спираючись на результати тестування.
Буде корисно також звернутися за консультацією до невропатолога або педіатра. Не секрет, що погана успішність у дітей може бути викликана будь-якими проблемами зі здоров’ям. Школяр, що страждає від астенії, підвищеного внутрішньочерепного тиску або від отриманої черепно-мозкової травми, може відмовлятися виконувати уроки або ж робити їх надто повільно і неуважно.

З відстаючими дітьми займатися потрібно більш ретельно . Їм треба частіше влаштовувати перерви в роботі, допомагати організовувати свій час і дотримуватися розпорядку дня. Разом з першокласником розробіть найбільш зручний йому режим занять. Дітям, яким важко вчитися, можна іноді давати деякі поблажки, наприклад, дозволити зробити шпаргалку, якщо складне правило ні в яку не запам’ятовується. Це набагато більш грамотний варіант, ніж лайка і докори. До того ж, жоден досвідчений педагог не буде заперечувати в таких ситуаціях проти “вузликів на пам’ять”.

Поради батькам

1. Повторюйте разом із дитиною вивчені на уроці слова та вирази у вигляді гри. Нехай дитина буде вашим учителем (якщо ви недостатньо володієте англійською або взагалі не володієте нею). Грайте у ті ігри, які були на уроці.

2. Якщо у дитини труднощі у вимові, проконсультуйтесь у вчителя. Якщо дитина погано запам‘ятовує слова та правила, учитель підкаже вам прийоми запам‘ятовування інформації.

3. Продивляйтеся разом з дитиною її улюблені мультфільми англійською мовою. Навіть коротенькі відео для дітей допоможуть активізувати знання дитини та заохотити її до подальшого вивчення англійської мови.


4. Виготовляйте предметні малюнки та інші наочні посібники разом із дитиною, водночас затреновуючи нові слова. При цьому бажано використовувати виучувані слова відразу ж у фразах та реченнях ( Thisis , Ihave, Ilike, Iwant, Icansee…).

5. Розповідайте дитині, наскільки важливим є вивчення англійської мови людині майже будь-якої професії, а також про те, що володіння іноземною мовою може стати в нагоді під час подорожей.

6. Якщо дитина не засвоїла навчальний матеріал через хворобу або через іншу поважну причину, одразу зверніться до вчителя. Він розповість вам, як організувати допомогу дитині вдома.